Чим небезпечні «старі» успішні менеджери?
Думаю, що не раз і не два доводилося чути про керівників, які гальмують інновації, бояться застосовувати нові інструменти та блокують більшість пропозицій щось змінити. У чому причина? Адже навряд чи вони хочуть для своїх підприємств як гірше та усвідомлено спеціально саботують запровадження змін? Звичайно, ні. Тоді в чому причина?
Причина.
Причина, як на мене, в наступному. Пропоную трохи поміркувати. Як вони стали керівниками? Виключимо спадкові та родинні зв’язки. Висока ймовірність того, що лідерами у своїх організаціях вони стали завдяки своїм успішним рішенням. Прийняття та реалізація яких допомогла їх компаніям стати кращими. Таким чином, ті компетенції, які вони мають, свого часу, дозволяли їм приймати правильні та актуальні рішення. Але згодом відбувається зміна зовнішніх факторів. Ця зміна пов’язана з появою нових технологій, зміною соціально-політичних факторів, розвитком нових секторів економіки, появою трендових хвиль, що впливають на структуру ринку та багато іншого. А що ж наші “старі” успішні менеджери? Навіщо потрібна нейронка, якщо й так усе зрозуміло. Чим дешевше, тим більший обсяг продажів! Ми сто разів так робили. І щоразу спрацьовувало. Або. Про яку автоматичну вирву продажів йдеться? Та ще й грошей на автоматизацію процесу треба витратити. Все в поля, та працювати! Знайомо? Їх історія успіху заснована на вдалих рішеннях у минулому. Якщо менеджер не розвивається не тримає руку на пульсі новітніх змін, він спирається після прийняття рішень на той бекграунд, який йому доступний. На той, что привів його до успіху, до високої посади та високого доходу. На жаль, рішення, які призвели до колишніх перемог, можуть бути зовсім не релевантними в нових умовах. Психологічно теж проблема. Як прийняти те, що не зрозуміло? А щоб стало зрозуміло, треба знову вчитися, треба сідати за парту та освоювати нову інформацію. А як же щотижнева партія в гольф, вечеря зі своїм колом у клубі, вихід на яхті на рибалку, полювання… Так, часу ні на що не вистачає. Куди вже тут вибрати годинку на навчання та саморозвиток. А в цей час стартанув Chat GPT, або з’явилися доступні чат боти… Часто керівники не розуміють половини термінів, які використовуют підлеглі.
Конфлікт.
Це свого роду конфлікт, який, якщо його не вирішити, з конструктивного швидко перетворюється на не конструктивний і не вирішуваний. Що буде, якщо з цим нічого не робити? Компанія накопичить відставання від більш сучасних конкурентів, поступово, чи лавиноподібно втратить своє ринкове позиціонування, та зникне з ринку. Ринок не терпить стояння на місці та спочивання на лаврах. Якщо ви зупинилися, а інші біжать – значить ви безнадійно відстаєте. І чим пізніше ви стартуєте, тим швидше доведеться бігти, щоб наздогнати тих, хто стартував раніше. А скільки зусиль доведеться витратити на те, щоб випередити та знову стати лідером, навіть уявити складно. Якщо довго збиратися, то можна відстати на завжди!
Що робити?
Що ж із цим робити? Як не дати організації розсипатися через нездатність ключового менеджменту розвивати свої компетенції відповідно до наростаючих змін? Проблема в тому, що якщо компанія зіткнулася з такою проблемою, то, швидше за все, всередині компанії немає необхідного ресурсу для виявлення проблеми та її виправлення. Власникам, які передали управління своїми компаніями «старим» успішним менеджерам, необхідно залучати зовнішній ресурс для проведення регулярної діагностики, та впровадження необхідних змін. Якщо фінансові показники стали погіршуватися, конкуренти стали розвиватися швидше, ніж ви, ключові клієнти йдуть, менеджмент повідомляє про те, що все горазд і всі ці вискочки (конкуренти) скоро зійдуть нанівець. Значить, настав час для проведення бізнес-аудиту. Власник має отримати відповідь на основне запитання. Чи відповідають компетенції менеджменту, прошу звернути увагу не знання, а саме компетенції (знання підтверджені вміннями), сучасним вимогам. Чи не гальмують вони розвиток компанії, чи не блокують впровадження нових технологій. Зрозуміло, що принцип – ефективно та раціонально має бути дотриманий. Немає потреби впроваджувати все нове, що з’являється на ринку. Жодних грошей не вистачить. Але високий рівень компетентності менеджменту в тому й полягає, щоб моніторити інновації та обирати до впровадження найбільш релевантні, ті, що підвищать ефективність та раціональність бізнесу. Як наслідок, підвищать чи утримають конкурентоспроможність бізнесу на рівні, необхідному для стабільного розвитку.
Завданя власника.
Такий бізнес-аудит завдання не з простих. Дуже добре, коли власник може сам подивитися на свій бізнес зі сторони і оцінити відповідність ключового менеджменту вимогам часу. Інакше потрібна зовнішня експертиза. Але де знайти консультанта, думке якого може беззастережно довірити власник? Насправді це і відрізняє успішного власника. Він розуміє, що отримання регулярного незалежного адекватного зворотного зв’язку про стан свого бізнесу – одне з найважливіших завдань. Рішення якого не можна доручити менеджменту. Відповідно, вибір та залучення компанії або фахівця для регулярного бізнес-аудиту компанії, завдання власника. Якщо власник не має на прикметі такої організації або фахівця, тоді він приречений отримувати інформацію тільки з одного зацікавленого джерела – власного менеджменту. І, ймовірність того, що він пропустить момент, коли треба втрутитися, наблизиться до 100%!
Думайте, аналізуйте, вирішуйте!
08.09.2023 Філянін С.